Пальмову олію одержують із плодів олійної пальми. Її батьківщиною є Західна Африка, де вона традиційно використовувалося у приготуванні їжі. У сирому вигляді олія відрізняється червоним кольором завдяки високому вмісту каротину. Вона збагачена вітаміном Е, це суміш насичених і ненасичених жирів, не містить холестерину і трансжирів, а також має високу точку димлення. Однак у складі відсутні корисні для людини омега-3-поліненасичені жирні кислоти. Варто відзначити, що сира пальмова олія практично не зустрічається у повсякденному житті.

Пальмова олія може піддаватися рафінації, в ході якої поділяється на рідку та тверду фракції з різними властивостями та сферами застосування. Рафінація позбавляє небажаних речовин, але при цьому значно знижується вміст вітамінів, особливо в твердій фракції (стеарині). Процес нагрівання при рафінації може призвести до утворення шкідливих сполук, однак такі компоненти виникають у будь-якій рослинній олії після рафінування.

Пальмову олію використовують як рослинну для смаження, заправки салатів і додають у продукти харчової промисловості, такі як морозиво, маргарин та заморожені продукти. Крім того, вона використовується у виробництві засобів особистої гігієни, косметики та побутової хімії. Також пальмова олія застосовується як сировина для виробництва біопалива.

У 2016 році підсумковий світовий продаж пальмової олії становив майже 28 мільярдів доларів.

Міфи і правда про шкоду пальмової олії

Пальмова олія не «закупорює судини» – всі тропічні олії, включаючи пальмову, дійсно містять насичені жири. Вони формують стеаринову фракцію олії, що характеризується тривалим терміном зберігання. Однак насичені жири також наявні і в інших продуктах – у молоці, вершковому, рослинному та маслі какао, салі та авокадо.

Існує думка, що насичені жири збільшують ризик атеросклерозу та порушення балансу холестерину. Вона виникла в період 1950–1980-х років, коли популяризувалися знежирені продукти, маргарин та локальні олії. Основна проблема насичених жирів, включаючи пальмову олію, полягає не в їхній здатності «закупорювати судини», а у ризику їх надмірного споживання.

Доведено, що між споживанням насичених жирів та серцево-судинними захворюваннями немає прямого зв'язку, особливо у здорових людей із нормальною вагою. Люди з порушеним балансом жирів у крові, які страждають від захворювань серця, а також люди похилого віку, більш вразливі до пальмової олії.

Офіційні рекомендації щодо споживання жирів стверджують, що 35-40% енергії має надходити з жирів, з яких не більше 10% – насичені. Дієта, за якої калорії з жирів становлять менше 20%, також вважається невідповідною.

Репутація пальмової олії страждає через її наявності у калорійній, часто надмірно солодкій, але бідній на поживні речовини їжі, такій як солодощі, фритюр і продукти тривалого зберігання. Така їжа шкідлива не лише через вміст пальмової олії. Якщо людина веде малорухливий спосіб життя, курить і їсть мало овочів, насичені жири будь-якого походження можуть становити небезпеку здоров'ю.

Міфом є також твердження, що висока температура плавлення пальмової олії є шкідливою для здоров'я. Всі жири, що надходять із їжею, мають різну температуру плавлення, але в кишківнику вони розщеплюються та транспортуються кров'ю.

З іншого боку, пальмова олія широко використовується для смаження та в промисловій переробці. Під час рафінації або подальшого нагрівання в ньому справді можуть утворюватися небажані сполуки, за рівнем яких виробники повинні ретельно стежити.

На сьогоднішній день гіпотеза про зв'язок між споживанням пальмової олії та розвитком раку не має наукового підтвердження.

Проблеми з репутацією виробників пальмової олії

Раніше олійну пальму вирощували у домашніх господарствах, поєднуючи з іншими рослинами. Сьогодні ж її культивують переважно на монокультурних плантаціях.

Тим не менш, виробництво пальмової олії має серйозні екологічні та соціальні наслідки. На олійних плантаціях часто порушуються права людини, і робота на них може бути пов'язана з експлуатацією праці. Виробники масово вирубують тропічні ліси в Індонезії для створення плантацій олійної пальми.

Для промислового вирощування пальми олійної вирубуються або навіть випалюються ліси, що призводить до знищення екосистем. Багато видів тварин, включаючи орангутанів, слонів, носорогів і тигрів, втрачають природні ареали проживання. У 1990 – 2008 роках через виробництво олії знищено до 8% світових лісів.

У зв'язку з цим такі організації, як Greenpeace та World Wildlife Fund (WWF), активно лобіюють обмеження на виробництво пальмової олії. Безліч організацій, включаючи компанії, власників плантацій, виробників, переробників та роздрібних продавців продуктів із вмістом пальмової олії, підтримують екологічно стійке виробництво цього продукту.

Заборона пальмової олії та інших жирів

Мережа супермаркетів Iceland у Великій Британії заявила про намір виключити пальмову олію зі складу фірмових продуктів, щоб зупинити масове знищення тропічних лісів у Південно-Східній Азії. Вже було прибрано пальмову олію з половини продукції, а процес завершився у 2018 році.

У 2018 році Європарламент ухвалив директиву про поновлювані джерела енергії, яка передбачає скорочення використання палива на основі пальмової олії. Офіційна Джакарта висловила протест проти документа, оскільки це призведе до зниження експорту пальмової олії до ЄС.

Україна також зробила кроки щодо обмеження використання пальмової олії, але виключно у харчовій промисловості. Тут виробники несуть адміністративну відповідальність у разі невідповідності продукції стандартам, зразкам та сертифікатам. Ініціатори законопроекту пояснюють його необхідністю для захисту здоров'я людей.

Крім того, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) представила поетапний посібник із виключенням трансжирних кислот промислового виробництва зі складу харчової продукції по всьому світу.

Що таке трансжири та чому вони заборонені?

Синтетичні трансжири утворюються в процесі гідрогенізації рослинних олій, коли додавання водню робить їх твердими. Це дозволяє виробникам збільшувати термін зберігання та стабільність продукту. Трансжири, подібно до пальмового масла, допомагають значно знизити вартість продукції, до складу якої вони входять.

Однак трансжири впливають на здоров'я людей: раціон з високим вмістом трансжирів підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 21% і смертність — на 28%. За статистикою ВООЗ, вживання трансжирів призводить до 500 тисяч смертей від серцево-судинних захворювань на рік, при цьому це найбільше стосується бідних верств населення. У щоденному раціоні кожної людини трансжири не повинні перевищувати 1% від загального споживання калорій.